На кожній упаковці плитки, відповідно до міжнародних стандартів, зображені значки, букви і цифри, які повністю відображають характеристики вмісту цієї упаковки.
На перший погляд може здатися, що прочитати маркування на упаковці плитки може тільки професіонал. Це не так. Ми навчимо вас самостійно розбиратися в цих символах.
Сорт плитки
Його зазначають за допомогою цифр: 1, 2, 3 або за допомогою кольору: 1 сорт - синій, 2 - червоний, 3 - зелений.
Сорт плитки вказує на допустиму кількість бракованої плитки.
Так, для першого сорту допустимим вважається 5% браку, тобто на кожні 100 плиток, 5 може містити різного роду дефекти.
Чим нижче сорт плитки, тим більше дефектів на ній може бути, до 25%.
Вартість плитки різних сортів відрізняється.
Тон плитки
Вкривання плитки глазур’ю, емаллю чи іншою фарбувальною речовиною, відбувається партіями.
Колір, який був підібраний комп’ютером, в результаті випалення може змінитися.
Через це абсолютно ідентичний тон може бути у плитки однієї партії – від декількох сотень до декількох тисяч квадратних метрів, в залежності від виробничих потужностей заводу.
Фахівці радять купувати плитку із запасом, бо через місяць у продажу може бути вже інша партія плитки, тон якої може відрізнятися.
Якими саме символами, цифровими або літерними, виробник відмічає код тону, не надто важливо.
Головне, щоб цей код співпадав на всіх упаковках плитки.
Калібр плитки
Калібр – це фактичний, або виробничий розмір плитки, який відрізняється від номінального, заявленого виробником в каталогах. Відхилення розмірів відбувається через те, що суміш компонентів плитки є повністю натуральною і спрогнозувати, як поведе себе глина під час випалення у печі, майже неможливо, навіть при дотриманні технології.
Одразу після виготовлення, плитку переміряють для визначення її фактичного розміру.
На основі цих даних плитці надають показник, згідно європейських стандартів. Це і є калібр плитки.
Як правило, показником «0» позначають плитку ідеального розміру, від 1 до 5 – позначають відхилення розміру у бік збільшення, тобто «1» - це +1 мм., а «5» - це +5 мм. до номінального розміру.
Цифрами від 6 до 9 позначають відхилення у бік зменшення, тобто «6» - це -1 мм., а «9» - це -4мм. від розміру плитки, зазначеного у каталогах.
Ідеальний розмір має ректифікована плитка, зазвичай це керамограніт.
Ректифікація – це додаткова механічна обробка, обрізання на спеціальних станках вже готової плитки.
Різну за калібром плитку складно буде викласти з дотриманням прямолінійності і однакової ширини швів.
Через нестиковку такої плитки виникне проблема з викладенням дизайнерських малюнків.
При цьому невеликі коливання робочого розміру плитки можна компенсувати за допомогою швів.
Найбільш важливі характеристики плитки:
Зносостійкість плитки
Стійкість плитки до зносу перевіряється виробником за допомогою шліфовки абразивним кругом.
Залежно від результату випробувань, плитці присвоюється рівень зносостійкості, вимірюваний в умовних одиницях PEI.
PEI I – для використання в приміщеннях з невисокою прохідністю в щадному режимі або для стін.
PEI II – для використання в приміщеннях з невисокою прохідністю, наприклад, у житлових кімнатах.
PEI III – для використання в приміщеннях з середньою прохідністю, наприклад, для підлоги квартир або офісів.
PEI IV – для використання в приміщеннях з середньо-високою прохідністю.
PEI V – для використання в приміщеннях з високою прохідністю, наприклад, торгові центри та аеропорти.
Водопоглинання та морозостійкість плитки
Вид формування плитки позначається буквами А - екструзія, В - пресування.
Рівень пористості або вологопоглинання визначається цифрами:
I = 0-3%, плитка придатна для зовнішніх робіт або використання в приміщеннях з високим рівнем вологи;
IIa = 3-6%'
IIb = 6-10%;
III = більше 10%.
Стійкість плитки до хімічної дії
C – низька стійкість;
B – середня стійкість;
A – високий рівень стійкості. Може використовуватися у ванній і на кухні.;
AA – не схильна хімічного впливу. Може використовуватися, наприклад, для облицювання басейнів.
Опір ковзанню плитки
Рівень тертя на мокрій поверхні вимірюється за допомогою зміни кута нахилу, при якому предмет на поверхні плитки залишається нерухомим.
R9 – не рекомендується використовувати для покриття підлоги;
R10 – рекомендоване для приміщень з малою швидкістю руху (крита тераса, гараж);
R11 – може використовуватися в пральнях і санвузлах;
R12 – може використовуватися на автомийках і промислових кухнях;
R13 – може використовуватися для покриття поверхні промислових підприємств і басейнів.
РЕМОНТУЄМО КРАЇНУ РАЗОМ!
